Головна   Додати в закладки Управління агрострахуванням в Україні | Реферат


Безкоштовні Реферати, курсові, дипломи - referatbank.com.ua Безкоштовні Реферати, курсові, дипломи - referatbank.com.ua | Реферат банк.
 Пошук: 

 

 




Управління агрострахуванням в Україні - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Менеджмент
Розмір файла: 185 Kb
Кількість завантажень:
31
Кількість переглядів:
2347
Описання роботи: Реферат на тему Управління агрострахуванням в Україні
Дивитись
Завантажити


охід від виробництва цієї культури відповідає очікуваному. Отже, підставою для звернення за отриманням страхового відшкодування є недоотримання доходу від виробництва культури, яке було спричинене або недоотриманням врожаю, або падінням ціни на продукцію, порівняно з рівнями, зазначеними в договорі страхування.

Але, що в Україні на сьогодні застосовують лише страхування затрат та страхування майбутнього врожаю.

3. Збиток

Збиток (страховий) – це втрата (шкода), заподіяна майновим інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком[9].

Розрізнятяють два види збитку: фізичний збиток та збиток у грошовому вимірі.

Під фізичним збитком з одиниці площі ми матимемо на увазі різницю між певним гарантованим рівнем врожайності культури, зазначеним в договорі страхування (або врожайністю, прийнятою на страхування), та фактично отриманою врожайністю.

Під збитком ми матимемо на увазі збиток у грошовому вимірі, який можна отримати множенням фізичного збитку з одиниці площі на площу посіву та на ціну реалізації, зазначену в договорі страхування.

Якщо сталася подія, що призвела до збитків страхувальника, то, за заявою страхувальника, страхова компанія, перш за все, встановлює факт настання страхового випадку, оскільки відшкодуванню підлягає лише та шкода, яка була спричинена страховою подію, зазначеною в договорі страхування. Коли страхова компанія визнала, що подія, яка призвела до втрат, є страховим випадком, то після цього вона приступає до розрахунку збитку.

Методика розрахунку збитку залежить від багатьох факторів, зокрема, об’єкту страхування, виду ризику, що настав, вартості об’єкту, а також від того, яку частину вартості об’єкту було прийнято на страхування.

Після розрахунку розміру збитку визначають розмір страхового відшкодування, який не обов’язково дорівнює розміру збитку (це визначається умовами страхування, які ми розглянемо далі).

4. Страхове відшкодування

Страхове відшкодування (страхова виплата) – це грошова сума, що виплачується страховиком, відповідно до умов договору страхування, при настанні страхового випадку.

Обсяг страхового відшкодування завжди не перевищує страхової вартості об’єкту страхування і обчислюється як збиток чи частина збитку, нанесеного об’єкту страхування страховою подією.

Загальна формула для обчислення страхового відшкодування така:

Формула (1.2)[10]

Збиток ´ Страхова сума

Страхове відшкодування = --------------------------------------

Вартість майна

Страхова сума – це та сума, на яку укладається договір страхування. Вона може бути меншою, або дорівнювати страховій вартості об’єкту страхування.

5. Страхова сума

Згідно з Законом України “Про страхування”[11], “Страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик, відповідно до умов страхування, зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку”.

Страхова сума – це межа відповідальності страховика, або, інакше кажучи, максимально можлива сума відшкодування за умовами страхової угоди (коли об’єкт страхування повністю втратив свою вартість внаслідок настання страхового випадку).

Отже, якщо припустити, що в результаті настання страхової події, зазначеної в договорі страхування, врожай застрахованої культури повністю загинув, то страхувальник має отримати відшкодування, яке й відповідає страховій сумі.

Поняттями, аналогічними за змістом поняттю “страхова сума” є поняття “обсяг страхового захисту” та “обсяг відповідальності страховика за договором страхування”.

На практиці страхові компанії часто розраховують страхову суму не як максимально можливу суму відшкодування за умовами страхової угоди, а як повну вартість об’єкту страхування, що вже є відхиленням від суті поняття “страхова сума”. Тому, аби розрізнити випадки, коли страхова сума відображає і коли не відображає межі відповідальності страховика, ми будемо використовувати поняття “обсяг страхового захисту” та “обсяг відповідальності страховика за договором страхування” для позначення максимально можливої суми відшкодування за умовами страхової угоди.

Слід з’ясувати як співвідноситься страхова сума зі страховою вартістю, тобто з вартістю об’єкта страхування, зазначеною у договорі страхування? Можливі два варіанти:

(1) Повне страхування

Якщо страхова сума дорівнює вартості об’єкту страхування, то таке страхування називають повним. Повне страхування – це страхування, при якому страховик відшкодовує втрачену вартість (збиток) в повному обсязі.

(2) Часткове страхування

Якщо страхова сума менше, ніж вартість об’єкту страхування, то таке страхування називають частковим[12]. Часткове страхування означає, що, в разі настання страхового випадку, страховик відшкодовує лише частину збитків, яких зазнав об’єкт страхування внаслідок настання страхового випадку. Ця частина визначається за допомогою понять покриття чи франшизи.

В практиці страхування сільськогосподарських культур, як правило, використовується часткове страхування, отже страхувальнику відшкодовуються не всі збитки, а лише збитки з урахуванням франшизи чи покриття. Натомість, часто страхові компанії в якості страхової суми використовують повну страхову вартість, як при повному страхуванні, хоча встановлена таким чином страхова сума не відображає справжнього обсягу відповідальності страховика за договором страхування.

6. Франшиза та покриття

А) Франшиза

Згідно з Законом України “Про страхування”[13], “Франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування”. Франшиза задається у відсотках до страхової суми або в абсолютній величині (гривнях). Проте, зустрічаються випадки, коли франшиза встановлюється як відсоток від страхової вартості об’єкта страхування або від розміру реально отриманого збитку[14]. Якщо договір страхування передбачає декілька страхових випадків, то франшиза може встановлюватися як загалом, так і по кожному страховому випадку окремо.

Умовна франшиза засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру франшизи, і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує франшизу[15].

Загальна формула для розрахунку відшкодування при безумовній франшизі така:

Формула (1.3)[16]

[Відшкодування] = [Збиток]- [Франшиза] х [Страхова сума]

При страхуванні сільськогосподарських культур найчастіше використовується безумовна франшиза, яка задається у відсотках до страхової суми. В практиці страхування сільськогосподарських культур в Україні, як правило, вживають безумовну франшизу. Отже надалі, якщо немає спеціального уточнення, то під “франшизою” слід розуміти “безумовну франшизу”.

Класичне та найбільш розповсюджене застосування франшизи передбачає, що франшиза задається у відсотках до страхової суми. Тому надалі, якщо немає спеціального уточнення, то слід розуміти, що франшиза задається у відсотках до страхової суми.

Б) Покриття

Законодавство України не дає визначення поняття покриття, хоча це поняття також використовується в практиці страхування. Зокрема, - в Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і багаторічних насаджень сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності”[17].

Виходячи з міжнародного досвіду використання поняття покриття при страхуванні врожаю, можна дати йому таке визначення:

Покриття врожаю (врожайності) – це відсоток врожаю (врожайності), в межах якого страховик гарантує відшкодування збитку.

7. Страхова премія

В попередніх пунктах ми з’ясували, як обчислюється страховий збиток та страхове відшкодування, зокрема, максимально можливе відшкодування, тобто повний обсяг страхового захисту. Наступним кроком нас цікавитиме питання, скільки потрібно буде сплатити за отримання цього страхового захисту.

Згідно з законом України “Про страхування”, “Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити згідно з договором страхування”.

Спрощена формула для розрахунку страхової премії така:

Формула (1.4)[18]

Страхова премія = [Страховий тариф] х [Страхова сума]

8.Страховий тариф

Згідно з Законом України “Про страхування”[19], “Страховий тариф – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми”.

Таким чином, тариф пов’язує між собою страхову суму та страхову премію, тобто, з одного боку, обсяг страхової відповідальності, який приймає на себе страховик, а з іншого – плату, яку має внести страхувальник за те, що страховик прийме на себе цей обсяг страхової відповідальності.

Страховий тариф вимірюється у відсотках до страхової суми.

Для страховика страховий тариф відображає собівартість страхової послуги (вартість страхового ризику та інших затрат страховика на організацію страхового захисту згідно з договором страхування) та запланований прибуток.

Той тариф, що зазначається в договорі страхування, і за яким здійснюється розрахунок страхової премії, називається тарифом-брутто.

Тариф-брутто складається з двох частин – тарифу-нетто та навантаження. Тариф-нетто безпосередньо відображає ціну страхового ризику і визначається за допомогою актуарних розрахунків. Навантаження покриває затрати страховика на ведення страхової справи, на превентивні (запобіжні) заходи та включає запланований рівень прибутку.

Актуарні розрахунки – це система математичних і статистичних методів обчислення страхових тарифів. Методологія актуарних розрахунків ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демографічної статистики та довготривалих фінансових обчислень інвестиційного доходу страховика[20].

Тариф-нетто займає найбільшу питому вагу у собівартості страхової послуги і, як правило, не повинен бути меншим за 60-70% тарифа-брутто. А навантаження складає в загальному страховому тарифі суттєво меншу частину - від 9 до 40%.

Частка прибутку у навантаженні, яка забезпечує ефективний розподіл фінансових ресурсів страховика, складає, 10%-15%26.

В реальному страхуванні страховий тариф не завжди відображає справжню вартість страхової послуги, тобто співвідношення між повним обсягом страхової відповідальності, яку приймає на себе страховик, та платою, яку має сплатити страхувальник за передачу цього обсягу страхової відповідальності страховикові. Відхилення відбувається тоді, коли в якості страхової суми використовується повна страхова вартість об’єкту страхування, в той час як відповідальність страховика обмежена франшизою.

Формула (1.5)[21]

Страхова Премія

Внутрішній Тариф = --------------------------------------- ´ 100 %

Обсяг Страхового Захисту

9. Фактична вартість страхування.

При оцінці вартості страхування ми радимо орієнтуватися на внутрішній тариф, оскільки він показує вартість повного обсягу страхового захисту.

Водночас, якщо страховий випадок вже настав, і врожай загинув не повністю, то корисно буде оцінити, чи була вигода від такого страхування. Для цього можна розрахувати фактичну вартість страхування за такою формулою:

Формула (1.6)[22]

Страхова Премія

Фактична Вартість Страхування = ------------------------------------ ´ 100%

Фактичне відшкодування

Розділ 2. Сучасний стан страхування сільського господарства в Україні

2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика НАСК „Оранта”, особливості укладання договорів сільськогосподарського страхування

Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» була заснована 25 листопада 1921 року. Відтоді і до 1993 року Компанія носила назву «Укрдержстрах». Ця організація за будь-яких часів відігравала безперечно вагому роль у житті суспільства, займаючись задоволенням соціально-економічних потреб самих широких мас населення. За довгі роки своєї історії Компанія набула високого авторитету та особливої довіри з боку клієнтів. Вже в декількох поколінь назва Компанії асоціюється із гарантованим захистом та чесністю.

Компанія пережила зміну назви (1993) і форми власності (1993-1996), залишаючись по цей день лідером страхового ринку України.

Із завершенням першого етапу приватизації НАСК «Оранта» пов’язано багато прогресивних змін у самій Компанії. Зміна форми власності НАСК «Оранта» обумовила прихід до складу акціонерів приватного інвестора, який приніс з собою в компанію нові сучасні методи менеджменту та ведення бізнесу.

Компанія здійснює експансію на страховому ринку із залученням інвестиційних коштів. Окрім посилення позицій у традиційних сегментах, НАСК «Оранта» останнім часом активно впроваджує нові страхові продукти й програми, такі як:

· обов"язкове страхування автоцивільної відповідальності, комплексне страхування майна й відповідальності фізичних осіб по програмі «Мегаполіс», добровільне страхування залізничного транспорту, небезпечних вантажів;

· страхування кредитних ризиків, програми добровільного страхування ризику вкладника банку — фізичної особи, комплексне автоматизоване страхування заставного майна банків;

· розширення добровільного медичного страхування й традиційної спеціалізації — страхування сільськогосподарських ризиків і тварин, участь у страховому ядерному пулі.

На сьогодні НАСК «Оранта» — це потужна організація, яка має найбільші в країні агентську та представницьку мережу. Вона налічує більше 9 тис. страхових агентів, 633 представництва, в т.ч. 28 обласних дирекцій і 605 філій, агенцій і відділень по всій Україні. Це забезпечує виняткову доступність страхових послуг найширшим верствам населення. НАСК «Оранта» пропонує ринку понад 50 видів страхування, які задовольняють потреби практично всіх категорій клієнтів.

Компанія продовжує твердо стояти на позиціях виключного дотримання законодавства, чесності та порядності у відношенні до своїх клієнтів та продовжує роботу з інтенсифікації свого розвитку, активно реалізуючі всі наявні ресурси.

Але правдивіше за всі показники про НАСК «Оранта» кажуть наші клієнти. Протягом 2004 року структурними підрозділами Компанії укладено близько 14,5 млн. договорів страхування.

НАСК «Оранта» по праву є народною страховою компанією. Як показали незалежні дослідження, НАСК «Оранта» є лідером в Україні за рівнем обізнаності населення про торгову марку. За результатами першого півріччя 2005 р. НАСК „Оранта" стала переможцем рейтингу ефективності торгових марок „Гвардія брендів".

Компанія зберігає та примножує багатий унікальний досвід, надбаний протягом більш ніж 80 років кропіткої праці та щиро вдячна всім своїм клієнтам, які вже стали або стануть членами великої сім’ї — «Оранта».

Табл. 2.1.

Фінансові показники НАСК „Оранта „

Статутний капітал

44,6 млн. грн.

Активи

161,8 млн. грн.

Сформовані страхові резерви

79,9 млн. грн.

Кількість договорів страхування

14,4 млн.

Кількість структурних підрозділів

633

Кількість працюючих

9,1 тис. працівників, в т.ч. 7 тис. страхових агентів

Страхові платежі за 2004 р.

253,3 млн. грн.

Страхові виплати за 2004 р.

124,8 млн. грн.

Джерело: Офіційний сайт НАСК „Оранта” www.oranta.ua

Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» є одним з ініціаторів створення і засновником Ліги страхових організацій України. Компанія також є членом:

· Моторного (транспортного) страхового бюро України,

· Морського страхового бюро України,

· Української спілки промисловців та підприємців,

· Торгово-промислової палати України,

· Української зернової асоціації.

Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснює страхування сільськогосподарських ризиків у формі обов’язкового згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 1000:

· страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами;

· страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності на випадок нанесення збитків, пов’язаних з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур унаслідок граду, пожежі, вимерзання, урагану, бурі, зливи, зсуву, повені, селю, землетрусу, посухи, знищення посівів карантинними шкідниками.

У формі добровільного:

· страхування врожаю сільськогосподарських культур;

· страхування посівів та насаджень сільськогосподарських культур (затрат на посів та догляд за культурою);

· страхування с/г продукції у місці її зберігання;

· страхування сільськогосподарських тварин;

· страхування майна сільськогосподарських підприємств;

· страхування транспортних засобів та спецтехніки сільськогосподарських підприємств;

· страхування заставного майна при кредитуванні підприємств аграрного сектору.

Теоретично, нині діють два варіанти добровільного сільськогосподарського страхування. Перший із них охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин, будівель, споруд, сільськогосподарської техніки, інших матеріальних цінностей. Другий варіант (застосовується з 1999 року) має особливості лише щодо страхування сільськогосподарських культур. На відміну від першого варіанта, де об"єктом страхування є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням урожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її врожайності за попередні 5 років, у другому варіанті страховий захист розрахований на відшкодування витрат на посів (садіння) та вирощування сільськогосподарських культур у разі їх загибелі або пошкодження.

За правилами добровільного страхування за першим варіантом об"єкти страхування розбито на чотири групи.

1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.

2. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні наса­дження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, що підлягають списанню з балансу.

3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах.

4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об"єкти неза­вершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція.

Особливості укладання страхових договорів. Невіддільною частиною договору є розрахунок вартості майна та страхових платежів, а також акт про обстеження посівів культур, які передбачається застрахувати. Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження на розрахунковий рахунок НАСК „Оранта” обчислених страхових платежів.

Договір може бути укладений на все майно або на окремий його вид. При цьому не допускається вибіркове страхування окремих ділянок, зайнятих під сільськогосподарськими культурами, чи окремих тварин та інших матеріальних цінностей (див. Таблиця 2.2.). Страхуванню підлягає все наявне в господарстві майно певного виду чи групи (окремі сільськогосподарські культури, види тварин тощо).

Таблиця 2.2.

Страхові тарифи НАСК „Оранта” за окремими видами або групами сільськогосподарських культур, тварин, інших матеріальних цінностей

Продукція

частка від страхової суми, %

Озимі зернові

10,0

Ярі зернові, зернобобові, соя, соняшник, інші технічні культури

12,0

Кормові культури

13,0

Овочі відкритого фунту, баштани продовольчі, насінники

22,0

Продовження Таблиці 2.2.

Цукрові буряки

9,2

Картопля

16,9

Сади, ягідники, виноград та інші насадження

23,2

Тютюн, махорка

13,6

Льон і коноплі

17,6

Коріандр, рицина, м"ята

16,5

Розсадники, інші сільськогосподарські культури

9,8

Культури захищеного ґрунту

7,8

ВРХ, коні, осли, мули

2,0

Птиця, кролі, пушні звірі

5,0

Свині, бджоли

4,0

Вівці, кози

3,0

Багаторічні насадження

3,5

Будівлі, споруди, сировина, матеріали

0,5

Транспортні засоби

3,0

Джерело: «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» // НАСК „Оранта”.- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

Договір зі страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону, а за багаторічними насадженнями — до припинення їх вегетації. Якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік її збільшення, йому надається право укласти додатковий договір.

Визначення збитку і страхового відшкодування. Розмір збитку в разі загибелі (пошкодження) сільськогосподарських культур визначається після збирання врожаю згідно з вартістю втраченої внаслідок страхової події продукції за певною культурою або групою культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування) і розраховується множенням на всю площу посіву різниці між вартістю прийнятого на страхування врожаю з 1 га, прийнятого на страхування та вартістю фактично одержаної продукції в поточному році з 1 га.[23]

Таблиця 2.3

Тарифні ставки (частка від страхової суми, %) з добровільного страхування затрат на вирощування сільськогосподарських культур залежно від виду страхової події

Сільськогосподарські культури

Вимерзання

Град, злива, буря, затоплення

Пожежа

Загальний тариф

Озимі

4,0

2,5

0,5

7,0

Ярі зернові

4,5

0,5

5,0

Зернобобові

5,0

0,3

5,3

Кукурудза

4,5

0,2

4,7

Цукрові буряки

5,0

 

5,0

Соняшник

4,5

0,5

5,0

Інші технічні культури

5,0

0,3

5,3

Овочеві та баштанні культури

5,5

 

5,5

Насінники овочевих та інших культур

5,5

0,5

6,0

Однорічні сіяні трави

4,0

 

4,0

Багаторічні сіяні трави

3,5

2,5

 

6,0

Джерело: «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» // НАСК „Оранта”.- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

Якщо на всій площі або її частині, де загинула (була пошкоджена) основна культура, або на частині такої площі здійснено пересів (підсів), збиток визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового врожаю цієї культури (за цінами, про які досягнуто домовленості під час укладання договору страхування), а також фактичної вартості врожаю на площі пересіву (підсіву) за цінами реалізації відповідної продукції.

У разі, якщо будь-яку культуру посіяно на площі, більшій за ту, котру було взято в розрахунок під час страхування, розмір збитку при її загибелі (пошкодженні) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури.

Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів та виплати страхового відшкодування на умовному прикладі.

Колективне господарство «Мрія» подало заяву до районного відділення НАСК «Оранта» на страхування врожаю озимої пше­ниці на площі 300 га. Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5 років становила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної продукції — 58 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара — 1856 грн (28 х 32), а з усієї площі — 556,800 грн (896 х 300).

Страхова сума становить 389,760 грн (268,800 х 70 : 100).

Правління НАСК «Оранта» визначило страховий тариф зі страхування озимої пшениці в розмірі 10 % від страхової суми. З огляду на специфіку природних умов і склад ризиків у господар­стві страховик має право застосувати знижувальний коефіцієнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25. Тоді тарифна ставка становитиме 7,5 % (10-2,5). Сума нарахованих страхових платежів за озимою пшеницею досягне 29,232 грн (389,760 х 7,5 : 100).

Нехай у поточному році урожай озимої пшениці становить 3552 ц, цукрових буряків — 25400 ц, зелених кормів — 8200 ц. Вартість одного центнера цукрових буряків — 8 грн, а зелених кормів — 2 грн 50. Під час розгляду справи про відшкодування збитків з"ясувалося, що фактична площа посівів озимої пшениці до страхового випадку дорівнювала 320 га. На підставі наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має відшкодувати й перерахувати господарству.

Послідовність розв"язування може бути така.

1.Визначається фактична середня врожайність пшениці в роз­рахунку на 1 га засіяної площі. Вона становить 11,1ц (3552 : 320).

2.КількІсна втрата врожаю пшениці з 1 га — 20,9 ц (32- 11,1).

3.Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га — 1212 грн (20,9 х 58).

4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі — 387840 грн (1212x320).

5.Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі за­гиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці — усього 223700 грн, у тому числі цукрових буряків — 203,200 грн (25400 х 8), зелених кормів — 20500 грн (8200 х 2,5).

6.Сума втрат пшениці за відкиданням вартості отриманого вро­жаю цукрових буряків із зелених кормів —164140 грн (387840--223700).

7.Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га — 513грн (164140:320).

8. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці — 153900 грн (513x300).

9. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 107730 грн (153900 х 70 : 100).

Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки визначаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогоспо­дарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхуваль­никові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.

Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м"яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин.

У разі знищення майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визначають, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встанови­лися на момент укладення договору страхування.

Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.

Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу „страхування від усіх бід”.

Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв"язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.

2.2. Особливості та актуальні проблеми в сфері страхування в АПК

Останні чотири-п"ять років відчувається зростання активності на ринку страхування. За цей час кількість страхових компаній в Україні зросла на 17% — з 328 до 383 (див. Рисунок 2.1 ) . Порівняно з незначним поповненням компаній, що пропонують страхові послуги, їх статутні фонди зросли у 3,4 рази, власний капітал — майже у 4, сформовані страхові резерви — у 5 разів. До того ж частка внеску страхових компаній до ВВП збільшилася на 3 відсоткових пункти[10,с.16].

Рисунок 2.1 : Динаміка кількості страхових компаній в Україні

Джерело: Офіційний сайт Держфінпослуг www.dfp.gov.ua

На противагу пожвавленню у страховій справі вцілому, страхування сільськогосподарських ризиків потребує перегляду пріоритетів та тенденцій розвитку. На сьогодні лише 20% господарств користуються послугами зі страхування, що в сукупному складає лише 1,5% усього ринку страхових послуг. Проте, за минулий рік застрахована площа посівів сільгоспкультур збільшилася всього до 3,4% (в 2005 році - 2%). При цьому кількість компаній, що працюють на цьому ринку , виросло з 28 до 37 - один страховик у середньому застрахував 33 господарства загальною площею 18 тис. гектарів (1 га - 42,73 грн).

В Україні, ліцензії на страхування сільськогосподарських ризиків одержали більше 180 страхових компаній, однак у даному сегменті страхової діяльності активно працюють не більше 15 компаній. За результатами 2005 року шість страхових компаній сформували приблизно 55% агро ризикового портфеля, що говорить про відсутність масштабного інтересу в роботі із сільськогосподарським сектором серед страховиків. Ці шість компаній мають у своїй маркетинговій лінійці різні страхові продукти, однак, в основному , концентруються на страхуванні стратегічних польових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, рапс, жито й цукровий буряк)

СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Рис.2.2 Питома вага провідних страхових компаній, які здійснили страхування сільськогосподарських ризиків за 2006 рік. Комплексне та індексне страхування

Джерело: Електронне видання „Аграрний Тиждень” a7d.com.ua

Як бачимо з Рис.2.2НАСК „Оранта” займає перше місце в рейтингу страхових компаній України, які займалися страхування агроризиків в минулому році.

Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям.

З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами.

З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло.

Законодавчо в Україні передбачено обов"язкове страхування лише у деяких випадках. Однак, нині при банках є власні страхові компанії, які надають страхові поліси за низьку плату. Такий "симбіоз" влаштовує як кредиторів, так і одержувачів кредитів. Банки отримують додаткову вигоду у вигляді страхових премій, а аграрії "економлять" на процедурі залучення кредитних ресурсів. Та отримати виплати у таких "страховиків" практично неможливо. Зазвичай знаходяться досить формальні та абсолютно незрозумілі для здорового глузду перешкоди.

Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій. Так, за інформацією НСК "Оранта", в ній таке перевищення складає майже 2 рази. Компанія змушена іти на такі кроки заради підтримки іміджу.

В 2006 році сім компаній - "Оранта", ТАС, " Кредо-Класик", "Аска", " Аско-Донбас-Північний", "Еталон" і "Вексель" - зібрали більше 10 млн. грн. премій (35,3% від усіх платежів) і уклали 80% усіх договорів (1778). Таким чином, обсяг ринку перевищив 30 млн. грн.

Страховики негативно оцінюють повільний розвиток ринку агрострахування, обсяг страхових зборів якого міг би скласти, як мінімум 1-2 млрд грн у рік.

В 2006 році страховики застрахували 3,4% від посіяних площ. Аналіз результатів показує, що в 2006 році страховики не змогли суттєво поліпшити технічні результати як у кількісному, так і в якісному відношенні. Збільшення застрахованих площ на 174% свідчить про те, що страхування ще не стало масовою стратегією по керуванню ризиками в аграрному секторі. В 2005 році було застраховано 2% площ, у той час як в 2006 році цей показник збільшився до 3,4%. Застрахована площа на один договір суттєво не збільшилася й склала 418,6 га в 2006 році ( 391,5 га в 2005 році ).[24]

Істотних змін у якісних і кількісних показниках страхування не відбулося, найбільша питома вага в страхуванні сільгоспкультур мали "сама рентабельна й примхлива культура" - рапс і пшениця (було застраховано 17,6% посівів рапсу й 7,6% пшениці- див. Рис.2.3).

СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Рис. 2.3 Питома вага застрахованих посівів з державною підтримкою в розрізі сільськогосподарських культур у 2005 - 2006 роках, %

Джерело: Електронне видання „Аграрний Тиждень” a7d.com.ua

В 2006 році аграрії почали страхувати культури, які раніше не страхувалися або страхувалися в невеликому обсязі , наприклад льон, цукровий буряк, кукурудзу й соняшник.

Існує ще й інша практика, яка дозволяє страховим компаніям перерозподіляти між собою ризики. Мова йде про перестрахувальні пули, тобто об"єднання декількох страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул лише ту частину страхового ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами. Пул діє як посередник, котрий розподіляє ризики, що передаються на перестрахування. В Україні діють два сільськогосподарські страхові пули, лідерами серед яких є страхові компанії "АСКА" та "Кредо Класік". До перестрахування залучені провідні іноземні компанії з перестрахування ризиків, зокрема, "Munich Re", "Francona Re", "Hannover Re", "CCR", "Polish Re". Створена система приймання та перестрахування ризиків, в якій попередній андеррайтинг (процес розгляду пропозицій на страхування та аналіз інформації, що міститься у таких пропозиціях) здійснює компанія "Агроризик". Це і є гарантією для іноземних перестраховиків. У структурі відповідальності 77% належить іноземним компаніям і 22,5% — українським. Ведеться спільна робота з фахівцями Міністерства аграрної політики щодо вдосконалення законодавчої бази.

Перестраховики, за словами страховиків, будуть приймати ризики лише за умови, що в одному районі індексним страхуванням охоплено не більше 30% господарств, щоб уникнути змови між господарствами. Відповідно до вимог закону змінилися і тарифи на страхові послуги по агроризикам. Усі страхові продукти на сезони "осінь-2004 - зима-2005" і "весна-осінь-2005" підготовлені з урахуванням 30% франшизи, що привело до збільшення або зниження страхових тарифів у деяких районах. У зв’язку з тим, що з введенням закону зміняться умови агрострахування, члени Українського страхового сільськогосподарського пула провели на початку грудня збори і погодили нову програму перестрахування. У зборах взяли участь страховики-члени пула, серед яких "АСКА" (лідер пула), "Стройполіс", "АСКО Донбас-Північний", "Інвестсервіс", "Веста", а також незалежний експерт з питань агрострахування - компанія "АГРОРИЗИК".

Підсумками роботи пула в 2004 році стали застраховані ризики в Київських, Донецьких, Луганських, Херсонської областях. Готуються до попередньої страхової експертизи ризики в Харківській області, але це, на жаль, лише 17 сільгоспвиробників.

Членами пула було запропановано на 2005 рік шість страхових продуктів, а саме: страхування с/г культур від зимових ризиків на випадок їхньої загибелі або ушкодження; страхування на випадок повної загибелі; мультиризикове страхування; індексне страхування; страхування культур, що є об’єктом застави (банківський продукт) і страхування від граду і вогню. Усі вищевказані продукти перестраховані у нерезидентів - відповідальність у розмірі 77,5% страхової суми за кожним договором пул розділить з GE Іnsurance Solutіons (20%), Swіss Rе (20%), Hannover Rе (20%), CCR (10%) і Polіsh Rе (7,5%). Власне утримання українських страхових компаній - 22,5% від страхової суми: "АСКА" (5,25%), "Стройполіс" (5,25%), "Аско-Донбасс- Північний" (5,25%), "Інвестсервис" (5,25%), "Веста" (1,5%).

На жаль, у ряді регіонів протягом останніх двох років навіть за державної підтримки не було застраховано жодного гектару посівів (АР Крим, Закарпаття…), тоді як в Донецькій, Одеській, Луганській та Сумській областях було застраховано 12-18% всіх посівів.

Є претензії і до страхових компаній щодо забезпечення довіри сільгоспвиробників до страхування, стабільності і своєчасності розрахунків, має місце дуже велика амплітуда застосування ставок страхових премій та інше.

Аналіз активності страхових компаній у регіонах показує, що страховики нерівномірно представлені в областях. Так у Сумській, Луганській і Одеській областях працювали 9-11 компаній (так само як і в 2005 році ), а в АР Крим і Закарпатської області не було підписано жодного договору страхування сільськогосподарських культур (також як в 2005 році ). При невеликих площах під сільськогосподарськими культурами в Закарпатській області відсутність договорів страхування культур можна пояснити деякими причинами, однак відсутність договорів в АР Крим вимагає аналізу сформованої ситуації. АР Крим є одним з основних регіонів, де вирощуються озимі культури (7% від усієї площі в Україні).

Слід зазначити, що в більшій частині регіонів працювало по 2 страхові компанії. У третині регіонів працювало всього 7 компаній, що становить 19% від усього кількості страховиків, що страхували культури в 2005-2006 роках. Аналіз даних показує, що послуга страхування недостатньо пропонується виробникам сільськогосподарської продукції. Більшість компаній не мають розвиненої регіональної мережі й тільки починають розвивати напрямок агарного страхування. Більшість компаній випробовують недостачу фахівців. На ринку існує проблема з якісним перестрахуванням аграрних ризиків.

25 компаній, які працювали тільки в одній області (Міська страхова компанія, Оранта- Лугань, Страховий Союз , СК Миколаїв, Гарант- Авто, СК Теком, СК Примор"я, Саламандра- Лтава, Пзу-Україна й інші) зібрали 29,67% премій[25]. Частка цих компаній за результатами роботи із програми субсидованого страхування склала 21,39% по договорах комплексного страхування й 60,3% по договорах індексу врожайності. Усього компанії уклали 78 договорів, що становить 5% від загальної кількості договорів. Деякі з перерахованих вище компаній стали лідерами ринку (за технічними показниками) застрахувавши тільки однієї сільськогосподарське підприємство (СК Миколаїв, Охоронно-страхова компанія).

Показники значної групи страхових компаній деяких регіонів на страховому ринку України не перевищують 1% як за страховими платежами, так і за страховими виплатами. До таких регіонів належать: Закарпатська, Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Сумська області.

В розрізі окремих областей потрібні окремі пропозиції щодо розвитку страхової діяльності, або такі рекомендації, що враховують насамперед регіональний чинник страхової діяльності.

На 01.04.2004 року структура різновиду страхування загалом по Україні та в Чернігівській області мала такий вигляд:

Таблиця 2.4

Структура різновиду страхування, %

Різновид страхування

по Україні

в Чернігівській області

Особисте страхування (крім життя)

4,06

2,58

Майнове страхування

85,35

16,81

Страхування відповідальності

4,98

4,62

Обов’язкове (крім державного)

5,1

76

Джерело: розрахунки страхового рейтингу „INSURANCE TOP” за даними Мінекономіки, НБУ, Укрстрахнадзору , Мінфіну, Держфінпослуг.

З таблиці видно, що майнове страхування в регіонах, а отже і страхування сільськогосподарських ризиків, на відміну від показників по Україні має низький рівень.

Розвиток регіональних страхових компаній які займаються майновим страхуванням є чинником зростання довірливих стосунків між регіональними споживачами фінансових послуг зокрема підприємствами, та загальним фінансовим сектором економіки України.

Сьогодні продовжує рости фінансова стійкість страхового сектору України. Загальний об’єм власного капіталу страховиків станом на перше півріччя 2005 року склав близько 2,6 млрд$. Згідно з результатами 1-го півріччя 2005р. загальний об’єм валових страхових премій склав близько 1,3 млрд. $.Серед добрих тенденцій при порівнянні піврічних показників 2004 та 2005 років, відстежується майже двохкратне збільшення об’ємів надходжень страхових платежів отриманих від юридичних осіб по майновому страхуванню. Це вказує на поступове відновлення довіри до фінансових інституцій. Також відмічається ріст сум страхового відшкодування.

Не дивлячись на добрі тенденції розвитку, які відбуваються за останні роки, стан розвитку страхування майна підприємств, як і взагалі страхування в Україні ще не відповідає рівню стран ЄС. В Таблиці 2.3. можна побачити долю страхування у ВВП за 1994-2005рр.,%

Таблиця 2.5.

Доля страхування у ВВП за 1994-2005рр.,%

Рік  

ВВП,

Млрд.грн.

Чисті страхові

платежі

млрд грн  

Удільна вага

чистих страхових

платежів у ВВП, %

Інфляція  

Чисті страхові платежі з урахуванням інфляції, млрд.грн.

1994

12,0

0,1

0,8

500,0

0,0

1995

54,5

0,2

0,4

280,0

0,1

1996

81,5

0,3

0,4

39,7

0,2

1997

93,4

0,4

0,4

10,1

0,3

1998

102,6

0,7

0,7

20,1

5,6

1999

139,4

1,0

0,8

19,2

0,8

2000

170,1

1,7

1,0

25,8

1,3

2001

201,9

2,5

1,2

6,1

2,3

2002


Страницы: 1 | [2] | 3 | 4 |




 




 

Записник:
Вибранних робіт  

На данній час, в нашій базі:
Реферати: 5481
Розділи по алфавіту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Ключеві слова: Управління агрострахуванням в Україні | Реферат

РефератБанк © 2019 - Банк рефератів, дипломні, курсові роботи - безкоштовно.